Основні правила з української мови, які треба засвоїти:

Мова– це засіб спілкування.

Необхідна, щоб спілкуватися, формувати думки, пізнавати світ, об’єднувати людей.

Мовлення – словниковий запас людини (мова у використанні).

Форми мовлення: усна та писемна.

Мовленнєва діяльність – процес мовлення.

Мовлення буває монологічним (говорить одна людина), діалогічним( двое людей) і полілогічним (багато людей спілкуються одночасно).

Види мовленнєвої діяльності: – аудіювання (однчасне слухання і розуміння)

• читання

• говоріння

• письмо

Сприйняття мовлення: аудіювання, читання

Творення мовлення : говоріння, письмо.

Типи мовлення: РОЗПОВІДЬ, ОПИС, РОЗДУМ, ОЦІНКА ПРЕДМЕТА АБО ЯВИЩА

Основні види помилок:

Змістові (З) – не розкрито тему тексту. Нечітко передано головну думку тексту. Про щось казано недостатньо. Додано щось зайве. Порушено послідовність викладу.

Лексичні (Л) – слово вжито у невластивому йому значенні. Використано спотворене, перекручене слово. Невиправдано повторюються слова або спільнокореневі слова. Невиправдано повторюються подібні речення. Ужито зайве слово. Вжито росіянізм (російське слово замість українського).

Граматичні (Г) – ужито неправильно утворене слово.Слово вжите у спотворенй формі. Слова неправильно поєднано між собою. Неправильно побудовано речення.

Орфографічні (І) – слово написано з порушенням правил правопису.

Пунктуаційні (V) – неправильно розставлені розділові знаки.

 

Частини мови

Іменник (хто? що?) означає предмет: кінь, соняшник

Прикметник (який?чий?) ознака предмета: яскравий, жовтий

Займенник (хто? що?) вказує на особу або предмет, але не називає їх:

                  він, хто, себе, будь-який

Числівник (скільки? котрий?) вказує на кількість або порядок при лічбі:

                  один, десятий

Дієслово (що робити? що зробити?) вказує на дію предмета: поїхати,

               Їсти

Прислівник (де? куди? коли? звідки? чому? навіщо? як?) вказує на

                   ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета: якісно,

                   повік-віків, верхи

 

Текст – це група речень, об’єднаних між собою змістом та граматично.

За змістом текст об’єднує тему (про що говориться) і головну думку (чому автор хоче навчити)

Будова тексту : зачин, основна чатина, кінцівка.

Текст поділяється на мікротеми (що пишуться з абзацу). Речення, яке містить основну думку частини, називають ключовим. За ними складають пункти плану.

Слово називає предмет, дію, ознаку.

Словосполучення ширше розповідає про предмет.

Речення висловлює завершену думку.

Текст складається із речень, які об’єднані однією думкою.

Головна ознака словосполучення – наявність головного і залежного слова.

Головна ознака  речення – наявність граматичної основи)підмета і присудка).

Слова у словосполученні пов’язані за змістом (від головного до залежного слова ставиться питання) : люблю (що?) пісню

і граматично (за допомогою закінчень : маминої пісні.

Поширене словосполучення складається з 3-х і більше слов (збірка дитячих віршів)

Непоширене словосполучення складається із 2-х слів (рідний край)

Не є словосполученням:

• підмет і присудок

• службова + самостійна частина мови

• однорідні члени речення

• фразеологізми

 

​